Без гучних прожив він декламацій,-

А в душі поезія цвіла

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла.

М. Рильський

14 листопада студентами ІІ курсу, групи А (керівник Романова Г.М) було проведено чергове засідання клубу «Крила» (керівник Кочура Л.М.), присвячене «великому українському сміхотворцю» Остапу Вишні. Захід відбувся з нагоди Дня народження великого письменника, новеліста, класика української сатиричної прози.

Ведучі - Мельник Іванна, Карпік Юлія, Барчук Людмила та Євтушок Іванна, ознайомили студентів з життєвим шляхом та багатющим доробком письменника. За сприяння керівника клубу «Крила», було підготовлено виставку творчого доробку визначного гумориста.

Лагідна усмішка, мудрі очі — це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю цінував Павло Михайлович понад усе.

Тонкий гумор, любов до природи, до людей наскрізь проймають твори Остапа Вишні. Його сміх не ображає, а виліковує, виховує людину. Впевнитися в цьому допомогла Іванчук Вікторія, яка продекламувала досить відому усмішку «Як варити суп із дикої качки».

Вишневий сміх — веселий, щирий, здоровий.

Для того, щоб ще більше дізнатися про творчість гумориста та цікаві факти з його життя, була підготовлена виставка «Король української усмішки» та переглянуто уривки з фільму «Усмішник».

З упевненістю можна сказати, що мало хто з письменників того часу був таким близьким до народу, як Остап Вишня, який ніколи не забував та не цурався свого коріння. Йому випало жити в пору великих соціальних зрушень, у період світлих надій і чорної розпуки, епохальних звершень і масового терору. Як багато він міг би зробити, якби в період найвищого розквіту не зазнав нищівного удару...десятирічного ув’язнення у північних таборах. “Ой як буде соромно комусь за мої страждання”, – писав Остап Вишня. Надіявся на сором людей , які давно втратили совість. Може, тому й сподівався, що сам був совістю України.